Громадське обговорення

Податкова реформа створює стимули для бізнесу

В області продовжується громадське обговорення Податкового кодексу України. Зокрема, на засіданнях Центру законодавчих ініціатив при Київській обласній державній адміністрації розглядаються пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Податкового Кодексу України. Розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України».

Головна ціль прийняття Податкового кодексу України - побудова сучасної, справедливої податкової політики, що забезпечує стабільність оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки.

Норми Податкового Кодексу передбачають не лише сучасні форми та методи стимулювання підприємницької діяльності через податкові важелі, а насамперед прозорість ведення бізнесу, розуміння необхідності своєчасних і повних розрахунків з бюджетом і відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Запроваджено ряд принципово нових підходів:

1. Суттєво вдосконалюється система обліку платників податків:

1.1 Передбачено створення системи обліку в розрізі платників податків, їх відокремлених підрозділів та об’єктів оподаткування.

1.2 Запроваджено заміну ідентифікаційного номера особи, що викликало багато нарікань з боку платників податків, на реєстраційний номер облікової картки такого платника. При цьому, з метою усунення незручностей для платників податків, раніше надані платникам ідентифікаційні номери будуть прирівняні до номерів реєстраційних карток. Разом з тим, запроваджено альтернативну форму обліку за серією та номером паспорта для громадян, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття податкового номера.

1.3 Створюється правове забезпечення системи автоматичної реєстрації громадян України, як платників податків, за даними органів реєстрації актів громадянського стану. Це дозволить спростити процедуру реєстрації і, відповідно, покращити систему адміністрування.

2. Створюється цілісна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.

Це дозволить створити інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної податкової служби як цілісну систему, спрямовану на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків,  забезпечить покращення адміністрування, дозволить спрямувати податковий контроль на тих платників податків, що ухиляються від виконання податкового обов’язку, і зменшити навантаження на сумлінних платників податків.

Передбачено чітке визначення джерел надходження інформації до органів державної податкової служби, перелік такої інформації та періодичність її надання іншими органами державної влади і місцевого самоврядування.

3. Підвищення рівня ефективності контрольно-перевірочних заходів.

Відбувається зміна підходу до проведення контролюючими органами дій, що обмежують права платника податку.

Запроваджено механізм отримання судового дозволу (аналогічний механізм використовується у кримінально-процесуальному законодавстві), зокрема, такий механізм використовується при розкритті банківської таємниці, зупинення видаткових операцій платника податків, у випадку невиконання ним законних вимог органів державної податкової служби. Цей механізм, з одного боку, створює умови для нерозповсюдження інформації про звернення органу державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на проведення відповідних заходів, а з іншого, – гарантує платнику податку, що рішення, про застосування заходів, які можуть істотно обмежити права такого платника, буде прийматися неупередженою особою.

4. Запроваджено обов'язкове подання декларації великими і середніми підприємствами в електронній формі із застосуванням електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

5. Впорядковано систему роз’яснень податкового законодавства.

Роз’яснення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, здійснюється шляхом надання податкових консультацій.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають консультації з питань практичного використання конкретних норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

6. Здійснено розмежування правоохоронної та контрольної функцій органів державної податкової служби.

Пропонується визначити, що у разі коли правоохоронними органами виявлятимуться ознаки податкового злочину, кримінальна справа порушуватиметься за такими ознаками, а не за фактом наявності рішення органу державної податкової служби. Факт скоєння податкового злочину має доводитись засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством, а не в межах адміністративного процесу. Рішення про нарахування платнику податків податкового зобов’язання прийматиметься за результатами розгляду кримінальної справи судом.

При цьому захист прав платників податків від необґрунтованого кримінального переслідування гарантуватиметься запровадженим в кримінально-процесуальному законодавстві механізмом оскарження постанов про порушення кримінальних справ.

7. Кодифіковано норми чинного законодавства стосовно захисту інтересів платника податків, який оскаржуватиме суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом.

Сума грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні – рішенні, у разі його оскарження платником податків вважається не узгодженою, протягом всього періоду адміністративного або судового оскарження, до прийняття відповідного рішення.

8. Встановлено мінімальну (сума податкового боргу платника податків) та максимальну (двократний розмір податкового боргу платника податків) межі розміру податкової застави.

9. Передбачено стягнення коштів з рахунків платників податків в рахунок погашення податкового боргу у судовому порядку.

Податковий кодекс України надає можливість уникати безсистемного внесення змін в податкове законодавство, забезпечує його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг.