Проект "Удосконалення системи соціальної допомоги в України"

Не завжди ми знаємо, на яку соціальну допомогу і підтримку держави маємо право. Досить часто, як засвідчує досвід, розраховуючи на один із видів допомоги ми дізнаємося, що насправді маємо право й на інші види підтримки. Якщо видів допомоги кілька, то тепер завдяки реформуванню системи соціальної допомоги населенню їх можна отримати за єдиною заявою і єдиним пакетом документів. А отже вам не доведеться зайвий раз витрачати час на відвідування місцевого управління праці та соціального захисту населення.

Як отримати один або кілька видів соціальної допомоги, на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту можна дізнатися, переглянувши програму „Соціальний компас” від 11 серпня на тему „Видів допомоги кілька – пакет документів єдиний”

Як відомо, все пізнається в порівнянні. Здоровій людині щоб зрозуміти усі ті перепони, які доводиться долати людям з обмеженими можливостями, достатньо хоча б один день прожити їхнім життям. Особливо, якщо мова йде про інвалідів з дитинства.

Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальний захист інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках від прожиткового мінімуму.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до вищевказаного Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”, призначається за вибором інвалідів з дитинства один із видів допомоги або пенсія. При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства згідно із Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Державна соціальна допомога призначається і виплачується у повному розмірі органами праці та соціального захисту населення з дня звернення за її призначенням.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства І групи призначається у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд за інвалідом з дитинства І групи, встановлюється в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ груп розмір цієї допомоги складає 80 і 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства ІI та III групи, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду, передбачено надбавку на догляд за ними до державної соціальної допомоги в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів віком до 18 років призначається у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, до державної соціальної допомоги дітям-інвалідам може бути призначена надбавка на догляд.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 та від 6 до 18 років складає 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Ця надбавка призначається без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, в якій виховується дитина-інвалід.

Інваліди з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні, отримують 25% призначеного розміру державної соціальної допомоги. Решта суми (за їх заявою або заявою законного представника) перераховується установі (закладу), де перебуває інвалід з дитинства, на поліпшення умов проживання даного інваліда в установі (закладі).

Дітям-інвалідам, які перебувають на повному державному утриманні, державна соціальна допомога виплачується в розмірі 50% призначеної суми та перераховується на їх особисті рахунки в банку. Інші 50% перераховуються на рахунок установи (закладу) за місцем перебування дитини. Дітям-інвалідам із числа сиріт за період перебування на повному державному утриманні державна соціальна допомога виплачується в повному розмірі та перераховується на їх особисті рахунки в банку.

Про інші аспекти цього виду допомоги на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту ви можете дізнатися, переглянувши програму „Соціальний компас” на тему „Якщо потреби особливі, а можливості обмежені: державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям інвалідам” від 4 серпня.

У сільських жителів проблем у житті вистачає так само, як і у мешканців міст. А ось вирішувати їх часто буває складніше і довше – не вистачає відповідної поінформованості, до райцентру добратися – проблема тощо. Особливо складно було свого часу з отриманням соціальної допомоги. Адже не завжди мешканці віддалених сіл потрапити на прийом до спеціалістів районних управлінь праці та соціального захисту. Тож нині приїзд в село виїзної громадської приймальні – подія важлива для усіх селян.

Як саме вони працюють і що думають про нововведення на прикладі мешканців двох сіл з Вінниччини та Миколаївщини й йтиметься у черговому випуску програми „Соціальний компас” від 28 липня.

Про інші аспекти роботи соціальних інспекторів на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту ви можете дізнатися, переглянувши програму „Соціальний компас” на тему „Соціальна допомога на селі: один день виїзної громадської приймальні”.

Не завжди життя складується так, що дитина виростає у повній сім’ї. Аби той, хто сам ростить та виховує дитину, зміг розраховувати на гарантовану допомогу і підтримку і існує Допомога на дітей одиноким матерям, яка є однієї з основних програм  державної соціальної допомоги громадянам.

Саме цій темі присвячений черговий  випуск програми „Соціальний компас” від 21 липня.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Право на допомогу на дітей мають:

одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення  дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;

вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Допомога призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги на кожну дитину і може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний розмір допомоги - 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на дитину віком до 6 років – 231,3 грн., з 6 до 18 років – 276,3 грн.).

Максимальний розмір допомоги на дитину віком до 6 років – 385,5 грн., з 6 до 18 років з 1 січня – 460,5 грн.).

Про інші аспекти роботи соціальних інспекторів на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту ви можете дізнатися, переглянувши програму „Соціальний компас” на тему „Моя сім’я – мама і я: допомога на дітей одиноким матерям”.

Для кожного малюка щасливе дитинство – це перед усім повноцінна  сім’я, в якій завжди поряд є красива привітна мама і сильний турботливий татко. Тільки от реальне життя, на жаль, у ці дитячі мрії часто вносить свої дорослі жорсткі корективи. Здавалося б, навіть коли батьки розлучаються і дитина залишається з одним з них, інший мав би постійно підтримувати свого нащадка. Але...Але не всі так думають. Тому й існує в Кримінальному Кодексі стаття про ухиляння від сплати аліментів. Ну а поки правоохоронці розшукують дорослих, держава не залишається осторонь і надає відповідну соціальну допомогу дитині.

Саме цій темі був присвячений випуск програми „Соціальний компас” від 14 липня.

Частиною восьмою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189, Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

1) рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

2) один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

3) місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Мінпраці;

копію свідоцтва про народження дитини;

довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;

довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує  факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним,  а також перебування на строковій військовій службі;

повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить  30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення з боржника, що не виконував обов’язку щодо утримання дитини, суми сплаченої тимчасової допомоги.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Про інші аспекти роботи соціальних інспекторів на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту ви можете дізнатися, переглянувши програму „Соціальний компас” на тему „Якщо батькам не до дитини: тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину  або місце проживання їх невідоме”.

В Україні право на отримання будь-якого виду соціальної допомоги чітко регламентується відповідними нормативними актами,
будь-то Закон України чи постанова Уряду. Однак, скільки людей, стільки і ситуацій, тому у ряді випадків надання допомоги передбачено лише
після вивчення ступеня нужденності заявника чи його сім’ї.

Саме тому виникла необхідність у запровадженні інституту соціальних інспекторів, які і покликані виконувати функції визначення
нужденності громадян та допомагати їм одержати необхідну допомогу. Більш того, саме через державних соціальних інспекторів органи
 праці та соціального захисту населення мають унікальну можливість вивчити всі обставини сім’ї, яка звернулась за призначенням
 соціальної допомоги, під час обстеження та надати їй всебічну допомогу.

Саме цій темі був присвячений випуск програми „Соціальний компас” від 7 липня.

Загалом, робота соціального інспектора здійснюється за двома напрямками.

Перший - це визначення ступеня нужденності заявника, членів його сім’ї або домогосподарства (обстеження домогосподарства,
 з’ясування обставин, які призвели до нужденності тощо), ведення інформаційно-роз’яснювальної (просвітницької) роботи серед населення.

Другий – перевірка достовірності наданих відомостей про доходи та майновий стан заявника та членів його сім’ї (домогосподарства),
а також перевірка правильності проведених розрахунків щодо розміру допомоги та її виплати.

Слід зазначити, що перевірка нужденності сім'ї також може здійснюватись у випадках, коли необхідно з’ясувати причини подання

сім'єю відомостей про відсутність доходів, або їх низький рівень.

До об'єктивних (поважних) причин подання сім’єю таких відомостей можуть належати:

-iнвалідність;

-тривала хвороба заявника або членів його сім'ї;

-багатодітність;

-неповна сім'я;

-неможливість одержання аліментів;

-смерть близьких родичів;

-тощо.

За результатами обстеження матеріально-побутового стану сім'ї державний соцiальний iнспектор обов’язково складає відповідний
акт обстеження.

Крім того, державний соціальний інспектор може перевірити достовірність наданих сімєю відомостей. Зокрема, у випадках, коли:

•  достовірність поданих довідок про доходи чи зайнятість (або будь яких інших) викликає сумніви у спеціалістів приймальні;

•  отримана з інших джерел інформація про доходи та майновий стан суперечить інформації, що міститься в одному з документів,
наданих заявником;

•  подається інформація про відсутність доходів або низький дохід не вперше і при цьому відсутні об'єктивні та поважні причини;

•  заявник або члени його сім'ї подають інформацію про джерело своїх доходів, яким є підприємство, що неодноразово подавало
недостовірні дані;

•  подається інформація про низький дохід заявником, який раніше подавав недостовірну інформацію;

•  заявник подає інформацію про відсутність доходів або низькі доходи, при цьому відомо, що протягом вказаного періоду заявником
або членами його сім'ї придбано житло, автомобіль, інші речі довгострокового вжитку;

•  заявник подає відомості про низький дохід, не зазначаючи об'єктивних та поважних причин такого стану справ, при цьому відомо,
що один з членів його сім'ї одержує освіту на контрактній основі, вартість якої очевидно значно перевищує вказані розміри доходів.

Про інші аспекти роботи соціальних інспекторів на основі реальних прикладах з коментарями спеціалістів Міністерства праці
 та соціальної політики України та місцевих управлінь праці та соціального захисту ви можете дізнатися, переглянувши
програму „Соціальний компас” на тему „Знайомтеся: соціальний інспектор”.