Стан релігійної ситуації у Київській області
Аналізуючи ситуацію в релігійному середовищі на Київщині в 2011 році, слід зауважити, що в цілому, як і раніше, в області склалися позитивні відносини між представниками релігійних організацій та органами державної виконавчої влади.
Згідно з даними на 01.01.2012 на території Київщини зареєстровано статути 1724 релігійних організацій 38 церков та конфесій (на 01.01.2011 р. - 1683).
Домінуючим на Київщині залишається православ'я - 65 (в 2011 році - 65) відсотків від загальної кількості релігійних громад (протестанти та харизмати - 31 відсоток, католики та ін. - 4%).
Православ'я в області представляють 5 церков і одна єпархія (консисторія): Українська православна церква (УПЦ) (694 релігійних громад), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) (367), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) (23), Руська православна старообрядницька церква (РПСЦ) (1), Російська істино-православна церква (РІПЦ) (2) та Харківсько-Полтавська єпархія (консисторія) Української автокефальної православної церкви (оновленої) (УАПЦ(о)) (2).
В області зареєстровано статути 21 релігійної громади Римсько-католицької церкви (РКЦ) та 19 - Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Збільшення чисельності громад Римсько-католицької та Української греко-католицької церков відбувається невеликими темпами, поступово. Більше акцентується увага на організації повноцінної діяльності існуючих громад. В останній час спостерігається деяке пожвавлення життя громад УГКЦ - відбуваються загальноцерковні заходи, будуються храми.
Протестантські церкви на Київщині традиційно представлені євангельськими християнами-баптистами (ЄХБ) (184 релігійних громад), християнами віри євангельськими (ХВЄ) (107), християнами євангельської віри (ХЄВ) (9), адвентистами сьомого дня (АСД) (52), Свідками Єгови (18), пресвітеріанами (10), євангельськими християнами (45), мормонами (Церква Ісуса Христа Святих останніх днів - ЦІХСОД) (2), назарянами (1), методистами (1).
Найчисельніша і найпоширеніша з них, це євангельські християни-баптисти - 147 громади (які входять до Об'єднання церков ЄХБ міста Києва та Київської області при ВСО ЄХБ), 35 - незалежні громади та 1 громада, яка входить до Братства незалежних церков та місій ЄХБ України. Ще одна новоутворена громада ЄХБ входить до складу Об'єднання Біблійних Місіонерських Церков України.
Кількість релігійних громад харизматичного спрямування, які мають статус юридичної особи - 78. В м.Васильків діє єдина в області релігійна громада Армії спасіння.
З метою відродження національної самобутності, традиційних вірувань українців утворені та активно діють на Київщині релігійні громади Рідної Української національної віри (4) та українських рідновірів (3).
На Київщині існує 57 національно-культурних товариств різних етнічних груп, на основі яких поступово утворюються релігійні громади. Так в області утворено 14 релігійних іудейських громад, одна громада месіанського іудаїзму, одна - німецька євангелічно-лютеранська громада.
У місцях компактного проживання таджиків, турків-месхетинців та вихідців з Росії створено 3 мусульманські громади, які входять до Духовного управління мусульман України (ДУМУ).
На території області знаходяться 15 монастирів: Української православної церкви - 8, Української православної церкви Київського патріархату - 3, Римсько-католицької церкви - 4, в яких перебуває 104 ченця.
Також на території області розташовані 6 управлінь (по одному - УПЦ, РКЦ, ЄХБ, харизматів, 2 - ХВЄ), 1 центр (ХЄВ), 15 релігійних місій (1 - РКЦ, 9 - ЄХБ, 4 - ХВЄ, 1 - ХЄВ), 2 релігійні братства (УПЦ, УПЦ КП), 9 духовних навчальних закладів (1 - УГКЦ, 1 - РКЦ, 3 - ЄХБ, 1 - ХЄВ, 1 - харизмати, 1 - АСД, 1 - пресвітеріани).
Станом на 01 січня 2012 року релігійні організації Київської області використовують 1297 культові та пристосовані під молитовні будівлі, 427 з яких є їхньою власністю. 371 релігійна громада, в основному протестантські, для цієї мети орендують різні приміщення. За останні 20 років релігійними громадами області збудовано 349 культових споруд (124 в містах та 225 в селах). На сьогодні у різних стадіях будівництва знаходяться ще 88 будівель.
Діяльність релігійних організацій у цьому напрямку характеризується наявністю ряду тісно пов'язаних між собою проблем. Перша - це відсутність достатньої кількості коштів у церковних касах, друга - зростаюча дорожнеча будівельних матеріалів та робочої сили. З огляду на це, процес будівництва нових культових споруд триває довгий час. Але по можливості більшість райдержадміністрацій, підприємств, колективних господарств та бюджетних організацій області надають допомогу віруючим та релігійним організацій.
Необхідно звернути увагу ще на одну проблему, яку не можливо вирішити на рівні області. На Київщині релігійним громадам передано в користування 69 культових споруд - пам'яток архітектури (67 православних храмів та 2 костьоли). Для вирішення цієї проблеми потрібна цільова, фінансово забезпечена програма на рівні держави. Прикладом даної проблеми може бути уповільнене будівництво музейного комплексу в м.Переяслав-Хмельницький, що не дає можливості впродовж багатьох років музею-діорамі „Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 року" звільнити приміщення Вознесенського собору.
У 2011 році відділом у справах релігій і національностей Київської облдержадміністрації надано 110 офіційних погодженнь іноземним громадянам на проведення релігійної діяльності.
За підсумковими даними для проведення богослужбової та іншої діяльності область відвідали представники протестантських, харизматичних релігійних організацій.
У 2011 році іноземці брали участь у священнослужіннях, проповідницькій та місіонерській діяльності (ЦІХСОД, євангельські християни), міжцерковній співпраці, євангелізації, обміні досвідом (ЄХБ, ХВЄ, харизмати).
У Київській області релігійні громади активно беруть участь в соціальній сфері. Громади самостійно реалізують соціальні програми, тісно взаємодіють з територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян, з місцевими центрами соціальних служб для молоді, центрами соціально-психологічної реабілітації, місцевими організаціями Червоного Хреста.
Вагомий вплив на процеси, що відбуваються в релігійному середовищі області мають дві найбільші православні церкви: Українська православна церква (УПЦ) та Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). Закладений з самого початку утворення цих двох юрисдикцій конфлікт (розкол в православ'ї), є базовим фоном їхніх взаємовідносин та співіснування на одній території.
Також зауважимо, що під час політичних подій державного масштабу, таких як президентські або парламентські вибори, цей конфлікт загострюється і набирає політичного характеру. І в залежності від того, які погляди мають політичні сили, що домінують в конкретному населеному пункті, спостерігається і відповідне упереджене ставлення до тієї чи іншої православної Церкви. Воно не має масштабного характеру на Київщині, але в багатьох випадках саме політичний аспект є одним із основних.
На фоні політизації релігійного життя відбувається і активне проникнення церкви у всі сфери суспільного життя - від армії і освіти до прав на нерухомість та встановлення православної символіки в різних установах. Замість об'єднання віруючих на засадах християнства йде конкурентна боротьба за сфери впливу тієї чи іншої церкви. Таким чином церкви втягують суспільство у свої непрості взаємовідносини. Така ситуація не йде на користь ні державі, ні Церкві, ні релігійним організаціям, ні суспільству в цілому.
Крім вищеназваного, конфліктні ситуації виникають з приводу права володіння культовими будівлями (пристосованими спорудами) або земельними ділянками між організаціями, установами та релігійними громадами.
Зауважимо, що одною із основних причин виникнення таких конфліктів є неналежне ставлення до документального оформлення релігійними громадами права на володіння або користування приміщеннями, що їм надаються. Постійно звертається увага священнослужителів, церковного керівництва на необхідність проведення ревізії щодо наявності документів на споруди, якими користуються релігійні громади. Але все ж великої активності в цьому питанні не спостерігається.
Також конфлікти навколо культових будівель або земельних ділянок виникають і між представниками різних релігійних організацій.
Некоректна поведінка священиків, які зневажливо ставляться до віруючих, скорочують службу, рідко бувають на приході теж стає однією з причин конфлікту. Треба зауважити і недостатню увагу до підбору кадрів керівниками єпархій, несвоєчасне реагування на конфліктні ситуації (заміна священика).
Ще один фактор є потенційно конфліктним - співіснування православних та протестантських, неохристиянських та інших конфесій на одній території. У зв'язку з подальшим розширенням мережі зазначених громад, вони все більше з'являються в населених пунктах, в яких завжди існували тільки православні. Причиною цьому є не тільки позиція православних священиків, але й не завжди коректна поведінка представників протестантських церков, переважно харизматичних.
Вирішення і запобігання конфліктних ситуацій буває ефективним тільки тоді, коли місцева влада ставиться неупереджено і не заангажовано до тієї чи іншої церкви, що дає можливість вирішувати конфлікти виходячи не з особистих уподобань, а відповідно до законодавства. Ведеться активна роз'яснювальна робота з представниками органів державної влади на місцях, священнослужителями та віруючими. При непорозуміннях, які час від часу виникають в тому чи іншому населеному пункті області, питання розглядаються з виїздом на місця подій.
Для поглиблення діалогу держава - релігійні організації, Церква, Київська облдержадміністрація проводить зустрічі, "круглі столи" із залученням представників релігійних організацій, які діють на території Київщини. Так, у 2011 році в приміщенні облдержадміністрації 24.06.2011 р. проведено зустріч керівництва Київської облдержадміністрації з керівниками Церков, релігійних організацій та представникам райдержадміністрацій і виконкомів міст обласного підпорядкування, на якій обговорювалися питання забезпечення реалізації прав і законних інтересів релігійних організацій, сприяння встановленню відносин взаємної релігійної та світоглядної терпимості та поваги між громадянами.
23.11.2011 р., за ініціативи голови адміністрації А.Й.Присяжнюка, відбулося засідання круглого столу на тему: "Шляхи розвитку духовності, забезпечення суспільної толерантності та громадського миру". Участь в засіданні взяло керівництво облдержадміністрації, начальники управлінь, відділів та служб облдержадміністрації, заступники голів РДА та міськвиконкомів з гуманітарних питань, голови студентських рад вищих навчальних закладів Київщини, представники молодіжних громадських рад області, обласної ради дітей Київщини, Центру творчості дітей та юнацтва Київщини, УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ, Об'єднання церков ЄХБ м.Києва та Київської області, Братства незалежних Церков і місій ЄХБ України, Церкви АСД, ДУМУ.
Загалом в Київській області релігійна ситуація стабільна, контрольована і прогнозована.