Загальні відомості про стан галузі
Реалізацію державної культурної політики в Київській області забезпечує цілісна мережа закладів та установ, серед яких: 832 клубні заклади, 899 бібліотек, 60 шкіл естетичного виховання, 25 державних музеїв, 2 парки культури та відпочинку. Професiйне мистецтво представлене Бiлоцеркiвськими обласним академічним музично-драматичним театром iм.П.К.Саксаганського, Будинком органної та камерної музики, симфонічним оркестром "Академія". Методичні, пам'яткоохоронні та організаційні культурно-мистецькі послуги надають обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень памяток культурної спадщини, комунальне підприємство «Київоблкіно» та обласна туристична агенція. Одержання культурологічної та мистецької освіти забезпечує коледж культури і мистецтв, а питаннями удосконалення спеціальної освіти займаються курси підвищення кваліфікації працівників культури.
Установи культури у 2011 році були профінансовані з обласного бюджету у сумі 51 млн. 412,0 тис. грн. (87,8 % до плану). Повністю забезпечені видатки на заробітну плату працівників культури, обов'язковим платежам до бюджету, за комунальні послуги та спожиті енергоносії.
В основу діяльності галузі культури і туризму протягом 2011року було покладено реалізацію Комплексної програми розвитку галузі культури і туризму на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 03.02.2011 №038-04-V1. Мета програми - створення належних умов для реалізації державної культурної політики на території області, модернізації матеріально-технічної бази закладів культури області,
Протягом 2011 року в рамках Комплексної програми вживались заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази клубних закладів, зокрема, придбано 300 духових інструментів на суму 895,572 тис.грн., 60 музичних центрів на суму близько 90 тис.грн. та 60 комплектів звукопідсилювальної апаратури на суму 1554,984 тис.грн.
Крім того, в районах і містах області проведено капітальні та поточні ремонти приміщень закладів культури, систем опалення на суму 7 млн. 918,0 тис.грн. На даний час відремонтовано 30 шкіл естетичного виховання, 4 музеї, проведені поточні ремонти 300 клубних та бібліотечних установ, капітальні ремонти 20 приміщень. 16 бібліотек отримали нове приміщення. У вересні 2011 року відбулося відкриття Ржищівського археолого-краєзнавчого музею, в кінці року введений в дію Ржищівський міський будинок культури. Як позитивний приклад в плані покращення матеріально-технічної бази закладів культури варто відзначити Броварський, Вишгородський, Обухівський та Макарівський райони.
Серед позитивних тенденцій 2011 року - відкриття 8 клубних закладів (Баришівський, Володарський, Миронівський, Обухівський райони),створення культурно мистецького комплексу «Академ» у м.Бориспіль.
У 2011 році помітно зросли обсяги платних послуг, які надаються закладами культури. Так, обсяг платних послуг населенню склав 15473,7 тис. грн., що становить 123,3 відсотка до відповідного періоду минулого року.
Продовжується практика залучення господарств, благодійних організацій, підприємців, меценатів, спонсорів до зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури. Протягом 2011 року за позабюджетні кошти придбано обладнання, музичні інструменти, меблі, поповнено бібліотечні фонди, зроблено ремонти, проводились культурно-масові заходи тощо на суму близько 5,7 млн. грн. Найкраще в цьому напрямі працюють у Обухівському, Броварському, Володарському, Згурівському, Бородянському та Васильківському районах, де в середньому на один заклад культури залучено від 17 до 95 тис. грн. спонсорських коштів.
Заклади культури знаходяться в центрі громадського життя області В клубних закладах - головних осередках розвитку аматорського мистецтва та народної творчості працює 4500 художніх колективів та любительських об'єднань, з них 2000 - для дітей. Учасниками клубних формувань є 48550 осіб, з них 25650 - дітей. Протягом року в клубних закладах пройшло понад 60 тис. культурно-освітніх та розважальних заходів, відвідувачами яких були понад 5 млн. осіб.
Протягом 2011 року на Київщині проводились культурно-мистецькі та просвітницькі заходи, зокрема : обласний огляд-конкурс хорових колективів ім.К.Г.Стеценка (м.Біла Церква), III Міжрегіональний фестиваль баянного мистецтва (смт Рокитне), X обласне літературно-мистецьке свято «Веселки над Київщиною» (Миронівський район), Міжнародний фольклорний фестиваль «Світовид» (м.Переяслав-Хмельницький), XV обласний фестиваль-конкурс дитячої творчості «Дебют» (м.Київ), Відкритий Всеукраїнський пісенно-поетичний фестиваль «Рідна мати моя» (м.Обухів), І фестиваль-конкурс українського та польського мистецтва «Музичні зустрічі в Палаці Браницьких* (м.Біла Церква), Міжнародний театральний фестиваль з нагоди 120-ї річниці від дня народження М.О.Булгакова (м.Буча), фестиваль „Парк Київська Русь" (с.Копачів Обухівський район), концертна програма для учасників та гостей гонки етапу чемпіонату світу Формули-1 (м.Вишгород).
На базі закладів культури Київщини проходили Міжнародні та Всеукраїнські конференції, зокрема, Міжнародна науково-практична конференція «Старожитності Вишгородщини» (Вишгородський історико-культурний заповідник) та Всеукраїнська науково-практична конференція «Відродження української музичної спадщини» (Меморіальний музей К.Г.Стеценка)
Білоцерківським Будинком органної та камерної музики щорічно організовується близько 240 культурно-мистецьких заходів за участю провідних мистецьких колективів та виконавців.
Симфонічний оркестр „Академія" виступає з концертами у м. Києві, районах та містах Київській області, інших областях України.
Протягом 2011 року у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім.П.К.Саксаганського зіграно 371 виставу, здійснено 5 нових постановок, підготовлено 21 концертну програму та концертну програму оркестру театру «Увертюра».
Участь художніх колективів та виконавців у Міжнародних та Всеукраїнських культурно-мистецьких форумах сприяла інтеграції Київщини у всеукраїнське та світове співтовариство. Представники Київщини брали участь у VI Міжнародному конкурсі-фестивалі баянно-акордеонного мистецтва «АссоНоІісІау» (м.Київ), ІІІ Міжнародному фестивалі танцю «Art-Bomb» (м. Харків), Міжнародному фестивалі фольклорного мистецтва «Дунайська співдружність» ( Чехія, м.Братислава ), Міжнародному конкурсі дитячої творчості «Музична парасолька» (м.Вінниця), Міжнародному конкурсі «Слов'янський базар» (відбірковий тур м.Київ), ХІ Міжнародному фестивалі дитячого та юнацького мистецтва «Золотая пчелка» (Білорусія).
З метою забезпечення творчих колективів Київщини у Міжнародних конкурсах було виділено 67,2 тис. грн.
Важливим напрямом дiяльностi закладiв культури є вiдродження i розвиток народного мистецтва. В області працює 1210 народних умільців та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Протягом року проведено близько 3000 виставок творів народних умільців, зокрема, обласні виставки робіт майстрів народної творчості Київщини «Вірю в святий образ України», «Містечко майстрів Київщини» та ін.
Установи культури сприяють діяльності національно-культурних товариств області. Варто відзначити плідну співпрацю у Богуславському, Іванківському, Білоцерківському, Бородянському, Переяслав-Хмельницькому районах, мм. Ірпінь та Біла Церква. Тут організовуються свята та фестивалі національних культур, фотовиставки, встановлюються пам'ятні знаки діячам національних культур. При національно-культурних товариствах діє 11 художніх колективів та об'єднань, які залучаються до культурно-мистецьких акцій в районах та містах області.
Продовжується співпраця управління культури і туризму з обласними відділеннями та осередками національних творчих спілок. Засновано та щорічно присуджуються чотири обласні мистецькі премії.:літературна премія ім. Григорія Косинки, обласна музична премія, обласна премія в галузі народного мистецтва імені Петра Верни, обласна премія в галузі образотворчого мистецтва ім. Івана Сошенка. Обласною програмою передбачено започаткування ще декількох премій - в галузі хореографії та краєзнавства. Починаючи з 2004 року виплачується 20 щорічних стипендій голови облдержадміністрації за видатні досягнення у сфері культури.
Важливу роль в культурному житті регіону відіграють бібліотеки. Головна місія, яку нині виконують публічні бібліотеки - формування соціально-культурного середовища, в якому успішно здійснюється інформаційний і духовний розвиток людини, підвищення культурного рівня мешканців міста, села, району.
В більшості ЦБС створені центри регіональної інформації. Проводиться активна робота, спрямована на підвищення рівня поінформованості, правової культури населення з питань діяльності органів місцевого самоврядування.
Сьогодні практично кожний третій житель області є читачем бібліотек. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить понад 10,3 млн. прим. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. прим.книг.
В області продовжується активна робота із впровадження новітніх комп'ютерних технологій в діяльність бібліотек області. Зростає парк комп'ютерної техніки, що нині нараховує 552 комплекти. Доступ до мережі Інтернет мають 2 обласні бібліотеки та 90 бібліотек області, створено 360 Інтернет-місць для користувачів. Проводиться робота щодо організації доступу до Інтернету в сільських бібліотеках-філіалах.
Серед складових успіху публічної бібліотеки сьогодні ? активна участь у культурному житті регіону, зміцнення зв'язків з органами місцевої влади та місцевого самоврядування, створення привабливого іміджу, комфортність обслуговування , реклама можливостей бібліотеки, її інформаційних ресурсів і удосконалення послуг для максимального задоволення запитів користувачів.
Бібліотеки області беруть активну участь у конкурсах на отримання грантів, зокрема, у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету», організованого Радою Міжнародних досліджень та обмінів (IREX) в рамках програми «Бібліоміст».
Переможцем цього конкурсу вже стали Володарська, Білоцерківська Бородянська та Броварська районні централізовані бібліотечні системи.
Справжніми осередками розвитку професійного мистецтва в області є мистецькі навчальні заклади, мережа яких складається з коледжу культури і мистецтв, 22 дитячих музичних шкіл, 37 шкіл мистецтв і 1 художньої школи. Мистецькою освітою охоплено 490 студентів коледжу культури і мистецтв, 17672 учні дитячих шкіл естетичного виховання, у сільській місцевості навчається 4 236 учнів. Працюють 1 699 викладачів, з них в сільських школах - 315. Минулого року школи закінчили 1 334 учні. Вживаються заходи щодо розвитку мистецької освіти, відкриваються нові класи і філії в школах естетичного виховання, зокрема, протягом останніх років відкрито філію Чабанівської школи мистецтв Києво-Святошинського району, класи бандури (школа мистецтв м.Ржищів), театрального мистецтва (школа мистецтв с.Чабани Києво-Святошинського району), сольного співу (Володарська школа мистецтв), ударних інструментів (школа мистецтв №1 м. Біла Церква), бандури та сопілки (школа мистецтв смт.Глеваха Васильківського району).
З 1996 році в області щорічно проводиться фестиваль-конкурс дитячої творчості «Дебют» і є головною творчою подією для викладачів та учнів шкіл області. XV фестиваль-конкурс, як і в минулому році проводився у 10 номінаціях: фортепіано, струнно-смичкові, струнно - щипкові, духові та ударні, народні інструменти (баян-акордеон), хореографія, теоретичні дисципліни (сольфеджіо і теорія музики, музична література), образотворче, естрадне, циркового мистецтво, сольний спів. В минулому році у творчих змаганнях солістів та творчих колективів взяли участь майже 2000 учнів з 55 шкіл естетичного виховання.
Одним з основних роботи управління культури і туризму є охорона, збереження і пропаганда пам'яток історії, археології, мистецтва, здійснення заходів з виявлення, обліку і реєстрації, використання, збереження та охорони об'єктів культурної спадщини. Зазначена робота будується у співпраці з науковими установами, державними структурами та громадськими організаціями.
На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них: 2010 пам'яток археології, які запропоновано внести до державного Реєстру нерухомих пам'яток місцевого значення; 1164 пам'ятки історії, 164 пам'ятки архітектури.
На сьогодні Київську область можна впевнено назвати туристично розвинутим регіоном з стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише на теренах нашої держави, а й за кордоном. ЇЇ статус «туристичних воріт» України в сукупності з віковічними надбаннями історико-культурної спадщини, насиченістю рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами, розгалуженою системою висококласної сервісної інфраструктури в своїй системі генерують значний інтерес і попит у сфері туризму, екскурсій, подорожей, активного і здорового відпочинку, культурних програм та змістовного дозвілля.
Туристично-екскурсійний потенціал регіону - це обласна система музейних закладів (Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музеї, 2 заповідники: національний музей-заповідник «Битва за Київ в 1943 році» та Вишгородський історико-культурний заповідник, музеї в районах та містах області, серед яких і приватні екскурсійні об'єкти на зразок Історико-археологічного музею «Прадавня Аррата-Україна» в с.Трипілля Обухівського району та Садиби-музеї старожитностей і етнографії «Хата Савки» в с.Нові Петрівці Вишгородського району.
Сучасна сервісна інфраструктура представлена численними культурно-історичними парками, розважальними центрами, готельними та ресторанними комплексами, автокемпінгами, кінноспортивними та гірськолижними комплексами, SPA-курортами, сноуборд-парками, тенісними та гольф клубами, зоопарками тощо (всього 135 закладів, з яких 90 - готелів та 30 - готельно-ресторанних комплексів, 15 - розважальних центрів). В той же час, в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ведеться активна робота щодо їх реконструкції, модернізації та переоснащення відповідно до світових стандартів, також планується будівництво ще біля 30-ти таких об'єктів.
При цьому кількість приймаючих садиб сільського зеленого туризму (домашніх готелів) на даний час по області становить 36 об'єктів в селах Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місті Ржищів, які крім послуг з розміщення пропонують широкий спектр можливостей для сімейного та активного відпочинку.
Управлінням культури і туризму розроблено програму туристично-екскурсійного і культурного обслуговування: обласний комплексний багатоденний туристичний маршрут "Золоте сузір'я Київщини", систему турів вихідного дня (12 маршрутів), систему науково-пізнавальних маршрутів "По древніх кордонах Русі", а також окремі маршрути патріотичної тематики: «Подорож у Київську Русь», «Визначні місця Київського Поросся», «Голодомор 1932-1933 років на Київщині», «Місцями партизанської слави», «Місцями бойової слави Київщини», «Дорогами Вітчизняної війни». При цьому забезпечено проведення маркування туристичних маршрутів та знакування окремих екскурсійних об‘єктів.
З метою поширення відомостей про туристичний потенціал області управління культури і туризму брало участь в роботі провідних міжнародних, всеукраїнських та міжрегіональних туристичних і культурно-мистецьких виставково - ярмаркових заходів, салонів тощо, зокрема:
- ХVII-ої Міжнародної спеціалізованої туристичної виставки "Україна - подорожі та туризм / UITT 2011" (23-25.03.2011, м.Київ),
- ІХ-ої Міжрегональної виставки «Відпочинок. Туризм. Курорт -2011» (14-16.04.2011, м.Запоріжжя),
- Міжнародної туристичної виставки «BATUMI EXPO» (28.04-02.05.2011, м.Батумі, Грузія),
- ІХ-ої Міжнародної Асамблеї туристичного бізнесу (19-22.05.2011, м.Одеса), ІХ-ої Всеукраїнської виставки-ярмарку сільського зеленого туризму «Українське село запрошує» (20-22.05.2011, с.Пирогів, м.Київ),
- Міжрегіональної промоушен-виставки «Туристичні можливості Черкащини та гостей свята» (03-05.06.2011, м.Черкаси),
- Х-ої Міжнародної туристичної виставки-ярмарку «Тур'євроцентр-Закарпаття 2011» (15-17.09.2011, м.Ужгород Закарпатської області),
- 18-го Міжнародного туристичного салону «Україна-2011» (04-06.10.2011,м.Київ) та багатьох інших регіональних виставках, ярмарках, фестивалях.
Регіональна політика в галузі туризму головним чином була спрямована на зростання позитивного іміджу Київської області, її туристичної привабливості, міжнародного авторитету та зацікавленості до неї з боку вітчизняних і іноземних туристів, а також активне просування внутрішнього тур-продукту на зовнішні ринки.
Велика увага приділялася проведенню інформаційних та прес-турів, пленерів, клубів фотокореспондентів за участю провідних національних туроператорів та представників національних, місцевих і закордонних ЗМІ, в т.ч., Інтернет-ресурсів: VI-ий Всеукраїнський Фестиваль туристичної журналістики на Київщині (м.Бориспіль - м.Переяслав - Хмельницький-Кагарлицький район-Богуславський район- м.Біла Церква-Васильківський район); інформаційний тур по Київс ; інформаційний велотур «Місцями бойової слави Київщини» та прес-конференція «Розвиток активних видів туризму у Києво-Святошинському районі Київської області».
Проведення туристично-культурних масових подій: ІІІ-го Відкритого Чемпіонату Київської області з пішохідного туризму та обласного Фестивалю бардівської (авторської) туристичної пісні «Високий берег» (16-18.09.2011р., с.Жорнівка Києво-Святошинського району), Фестивалю «Купальський вінок» (липень 2011р.,м.Ржищів) та «Свято вареника» (червень 2011 р. м. Богуслав) є знаковими подіями в житті не лише регіону, а й країни в цілому та пропонується до уваги туристів як цілком конкурентоздатний на ринку туристичний продукт;
Велика увага приділялася забезпеченню обізнаності широкої громадськості, зокрема, з числа іноземців, щодо наявного історико-культурного потенціалу, рекреаційних ресурсів та можливостей Київської області у сфері подорожей, розваг і відпочинку шляхом створення та забезпечення роботи ефективної і доступної системи оперативного інформаційного обслуговування туристів (в т.ч., обміну туристичною інформацією з офіційними тур-представництвами за кордоном) через офіційний туристичний сайт "Київщина туристична" (www.ko-tourism.gov.ua), інформаційний термінал "Київщина туристична" (приміщення КОДА) та туристично-інформаційну лінію «call-centеr» +38 044 223 04 28.
Проте фінансово-економічна криза попередніх років негативно вплинула на утримання та розвиток закладів культури. Діюча Комплексна програма розвитку галузі культури області профінансована на суму 2 млн. 694,0 тис.грн. (41,7 % від запланованого).
Рівень бюджетного фінансування культури не відповідає об'єктивним потребам галузі, а це призводить до того, що сьогодні 552 заклади культури знаходяться у незадовільному технічному стані, в тому числі 58 розташовані у аварійних приміщеннях. Близько 20 відсотків клубних і бібліотечних установ не опалюється. Рівень фінансування не дозволяє галузі по справжньому розвиватися, модернізувати матеріальну базу, забезпечити сучасним обладнанням та інструментами. Великою проблемою залишається поповнення бібліотечних фондів особливо сільських бібліотек. Вкрай обмежене фінансування видатків на придбання літератури призвело до зменшення сукупного бібліотечного фонду на 120,0 тис.прим. Протягом останніх років гостро стоїть питання функціонування централізованих бібліотечних систем як цілісних структур. В ряді районів пройшла повна або часткова децентралізація, що впливає на стан бібліотечного обслуговування населення.
Потребує подальшого поліпшення якісна структура фінансування культури в поєднанні з вдосконаленням механізмів використання коштів. Загальна тенденція бюджетного фінансування характеризується зменшенням питомої ваги частки видатків розвитку в загальних обсягах бюджетних коштів на потреби культури. Так, видатки районних та міських бюджетів на придбання довгострокового обладнання та проведення капітальних ремонтів закладів культури у 2011 році склали 6 млн.37,0 тис.грн., що становить тільки 2,8 % від загального обсягу фінансування, „левова" частка бюджетного фінансування припадає на зарплату та проплату комунальних платежів, тобто - на видатки споживання.
Через нестачу коштів не подолано таке явище, як робота працівників культури в умовах неповної зайнятості на 0,25-0,75 ставки (486 осіб у 2011 році).
У зв'язку з цим головою облдержадміністрації А.Й.Присяжнюком дано доручення головам райдержадміністрацій та міським головам про безумовне виконання Закону України «Про культуру», а саме збереження існуючої мережі закладів культури та чисельності працівників, недопущення виселення закладів культури з приміщень без надання їм рівноцінного приміщення, затримки фінансування закладів культури та збереження досягнутого рівня соціальних гарантій, забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, обов'язкових доплат та надбавок згідно з чинним законодавством, викорінення такого явища як робота в умовах неповної зайнятості.
Серйозною проблемою залишається недостатнє фінансування пам'яткоохоронної справи, вже довгі роки не здійснюється грошова оцінка нерухомих пам'яток, які знаходяться на території музеїв-заповідників, а також не проведена оціночна страхова вартість музейних експонатів, не оформлено державні акти на постійне користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, та на прилеглі території.
Через недостатнє фінансування на більшості об'єктів культурної спадщини області не визначено і не затверджено межі історичних ареалів населених місць, зони охорони окремих пам'яток.
Стан пам'яток вимагає проведення цілого комплексу організаційних, технічних та технологічних заходів щодо консервації, реставрації, музеєфікації, належного використання з пристосуванням до сучасних вимог та з метою розвитку туризму.
Проблемою також є те, що розрахунковий показник обсягу видатків на
культуру і мистецтво не враховує чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці, не має корегуючих коефіцієнтів, які б відображали відмінності адміністративно-територіальних одиниць щодо забезпечення працівниками культури (мережею закладів культури), а також фінансових нормативів бюджетного забезпечення видатків на утримання, ремонт і реставрацію пам'яток (архітектури і монументального мистецтва та археологічних), фінансових нормативів бюджетного забезпечення видатків на утримання шкіл естетичного виховання.
Відсутність деяких нормативних документів, соціальних стандартів надання бібліотечних послуг, застарілі інструкції, типові штати, положення та інші документи, що регламентують діяльність закладів культури, значно утруднюють їх роботу в сучасних умовах.
З метою забезпечення повноцінного функціонування та розвитку галузі культури необхідно:
- посилення державної підтримки розвитку національної культури, дотримання Закону України "Про культуру", який визначає правові засади діяльності у сфері культури, регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей і спрямований на забезпечення доступу до них;
- більш повне бюджетне фінансування галузі культури, в тому числі і за рахунок збільшення обсягів видатків на галузь на основі рішень відповідних місцевих органів влади; удосконалення порядку визначення видатків на культуру і мистецтво через застосування корегуючих коефіцієнтів, які б враховували історичні відмінності адміністративно-територіальних одиниць, а саме наявну мережу культурних закладів та чисельність їх працівників.
- удосконалення нормативно-законодавчої бази, затвердження ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, типових штатів для закладів культури, положення про централізовану бібліотечну систему, державних стандартів щодо бібліотечного обслуговування населення, нормативів щодо поповнення документальних фондів бібліотек різного регіонального рівня, регламентуючих документів з питань доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, системи показників роботи бібліотек при віднесенні їх до груп по оплаті праці бібліотечних працівників та ін.
Враховуючи нинішній стан та тенденції розвитку галузі, основними пріоритетами діяльності органів культури і туризму є і залишаються:
- збереження і подальший розвиток культурної інфраструктури області;
- сприяння зміцненню міжнародного авторитету області - інтеграція Київщини у всеукраїнське та світове демократичне співтовариство,;
- відродження, збереження національної культурної спадщини;
- забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян у художній творчості, особливо молоді;
- збереження базових елементів культурної інфраструктури, основних культурно-мистецьких закладів та організацій;
- збереження кадрового потенціалу галузі;
- збереження районних, міських централізованих бібліотечних систем як цілісних структур та відновлення їх діяльності у районах та містах, де відбулася їх децентралізація;
- збагачення змісту та вдосконалення форм діяльності культурно-освітніх закладів, поліпшення культурного обслуговування населення;
- забезпечення повноцінного функціонування закладів культури, зміцнення їх матеріально-технічної бази та технічне переоснащення галузі;
- формування соціально-культурного середовища, в якому успішно здійснюється інформаційний і духовний розвиток людини, підвищення культурного рівня мешканців міста, села, району;
- підвищення повноти і оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування населення за рахунок повноцінного поповнення бібліотечних фондів області, впровадження сучасних інформаційних технологій, комп'ютеризації бібліотечної галузі;
- сприяння удосконаленню системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників культури з урахуванням науково обґрунтованої реальної потреби галузі у висококваліфікованих спеціалістах;
- забезпечення умов для творчої діяльності та соціально-побутові умови працівників культури.
В центрі уваги управління культури і туризму у 2012 році - реалізація заходів Комплексної програми розвитку галузі культури Київської області на 2011-2015 роки.
Найвагомішою суспільно-політичною та культурно-мистецькою подією 2012 року стане гідне відзначення 80-річчя утворення Київської області. В рамках відзначення ювілею області закладами культури буде забезпечено проведення різноманітних культурно-мистецьких та просвітницьких заходів.
Важливим напрямком роботи і в цьому році залишається забезпечення проведення культурно-мистецьких заходів - фестивалів, конкурсів, святкових та ювілейних заходів, участь у Міжнародних, Всеукраїнських мистецьких заходах тощо.
Серед найбільш масштабніших - урочистості з нагоди 80-річчя утворення Київської області, Відкритий Всеукраїнський пісенно-поетичний телерадіофестиваль «Рідна мати моя», Міжнародний фольклорний фестиваль «Світовид», ХVІ обласний фестиваль-конкурс дитячої творчості „Дебют", обласний огляд-конкурс фольклорних колективів «Онуки полянські» ім. П.П. Чубинського, обласне фольклорно - етнографічне свято «Купальський вінок». обласне літературно-мистецьке свято „Веселки над Київщиною", ІV-й Відкритий чемпіонат Київської області з пішохідного туризму, ІІІ-й обласний Фестиваль туристичної (авторської) пісні, I-й туристичний фестиваль, урочисті заходи з нагоди відзначення 825-ї річниці першої з часу першої літописної згадки назви «Україна» стосовно земель південної Київщини та Переяславщини, з нагоди 130-ї річниці від дня народження К.Г.Стеценка та 100-річчя з дня народження А.С.Малишка, культурно-просвітницька акція „Майстри мистецтв - трудівникам села", заходи в рамках проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та багато інших.